26 березня 2021 року, у п’ятницю другої седмиці Великого посту, об 11 годині ранку, вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви архієпископ Новомосковський Євлогій увійшов у віртуальний простір Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, де він обіймає посаду доцента кафедри філософії, вивчаючи богословський, філософський і філологічний виміри осягнення граничного комунікативного досвіду, що набувається у зверненні людини до Бога, щоб в on-line режимі на платформі google meet долучитися – як перший доповідач – до пленарного засідання чергової – вже третьої – Міжнародної наукової конференції “Освіта і наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку”, яка була ініційована ДНУ у 2019 році і з того часу щорічно проводиться ним під егідою Міністерства освіти і науки України та у взаємодії із провідними українськими та іноземними освітньо-науковими установами – Близькосхідним технічним університетом (Туреччина), Венеціанським університетом Ка-Фоскарі (Італія), Інститутом філософії Національної академії наук України та Національним педагогічним університетом імені М. П. Драгоманова.
Цьогоріч, як і минулого року, карантинні обмеження, запроваджені в умовах коронавірусної пандемії, обумовили дистанційний формат проведення форуму науковців, заснованого, щоб започаткувати вектор їх сучасного діалогу, спрямований на ствердження сталості духовно-моральних орієнтирів та інтелектуальних пріоритетів пізнання як підгрунтя пошуку ефективних відповідей на виклики сьогодення в діапазоні їх мінливості. Однак така організаційна форма не завадила учасникам зібрання – 495 науковцям із України, Білорусі, Польщі, Азербайджану, Туреччини й Італії – представити понад 400 доповідей українською, англійською, російською, польською та іспанською мовами на лініях проблематизації заявленої теми, визначених спектром сфер соціально-гуманітарного знання, залучених у цей процес комунікації.
Конференцію відкрив секретар оргкомітету, професор кафедри міжнародних відносин Дніпровського національного університету імeні Олеся Гончара, доктор політичних наук Олександр Юрійович Висоцький. Наголосивши на вагомості тієї науково-організаційної ініціативи ДНУ, що стала висхідною для нинішнього наукового форуму, він відзначив унікальну роль у розвитку освіти та науки сучасної України найстарішого класичного університету Придніпров’я, який вже понад століття вносить вагомий вклад у нарощення інтелектуального ресурсу українського народу і формування освітньо-наукового потенціалу всього східноєвропейського регіону.
Всіх, хто включився в інтернет-спілкування, привітали: від ректорату Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – голова оргкомітету, проректор з науково-педагогічної роботи, доктор хімічних наук, професор Сергій Іванович Оковитий, від факультету суспільних наук і міжнародних відносин – заступник голови оргкомітету, завідувач кафедри міжнародних відносин, доктор політичних наук, професор Ігор Васильович Іщенко. Побажавши плідної співпраці вченим, наснаженим науково-комунікативною пропозицією ДНУ, вони підкреслили, що саме професіоналізм найвищого гатунку й орієнтація на одвічні цінності, притаманні академічній спільноті Гончарівського університету в цілому і науково-педагогічному колективу факультету суспільних наук і міжнародних відносин зокрема, забезпечують вироблення ефективних моделей наукової комунікації, які спрямовують модернізацію освіти і науки в Україні на сполучення традиції українського академізму з вітчизняними й іноземними науково-освітніми інноваціями, визнаними доцільними на основі їх теоретичного обгрунтування і практичних апробацій.
Роботу пленарного засідання відкрив доцент кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара архієпископ Новомосковський Євлогій. Він виступив із доповіддю на тему: «Шляхи формування і втілення настанови на достовірне іншомовне відтворення Священного Писання в англійських перекладах Біблії епохи Єлизавети І». Розглянувши світоглядно-естетичні засади і поетикальний арсенал перекладацької творчості філологів-єлизаветинців, втіленої у двох перших повних англомовних текстах Священного Писання, перекладених з мов оригіналів Старого Завіту та Нового Завіту і відомих як Женевська Біблія (the Geneva Bible,1560) та Єпископська Біблія (the Bishops’ Bible, 1568), владика дійшов висновку: «На тих теренах літературно-перекладацького самовизначення, де і ренесансно-гуманістична рефлексія, наснажившись, у ході руху “до витоків”, прагненням забезпечити ближнім особистісний доступ до Слова Божого, і реформаторська думка, інспірувавшись цією настановою, наблизилися до розуміння богодухновенності оповідальної діяльності, покликаної передати Божественне Одкровення, стало очевидним: біблійний виклад топології особистісного буття, відкритої Творцем в її безумовній істинності — “Я є шлях, і істина, і життя” (Ін 14:6)), — правдивістю свідчення перевершує і діалектично-вірогідну логіку міжособистісного спілкування, означену риторикою через співвіднесення топосів як загальноприйнятних — у світлі ймовірностей життєвої дійсності — конструктів-виразників одиничного в мовленні, і логічність узагальнено-надособових граничних достовірностей, покладену поетикою в основу міметичної побудови художньої реальності. Тож, використовуючи риторичний і поетологічний інструментарій висловлювання, сформований традиціоналістською художньою свідомістю, ренесансні перекладачі Священного Писання відійшли і від тієї усталеної відповідності засобів словесного вираження топіці, що була стверджена як критерій «правдивого» в руслі теоретизування щодо стилю, і від сталої позиції оповідача, яка набула обґрунтованості як осереддя змалювання «правдоподібного» у руслі осмислення процесу жанротворення».
Інші доповідачі пленарного засідання висвітлили результати своїх наукових розвідок, присвячених актуальним проблемам філософії, історії, психології, політичної науки, медицини, освіти та освітніх технологій, державного управління, правових та економічних проблем, комунікативних технологій.
Так, ключові аспекти діяльності ООН у контексті боротьби з пандемією COVID-19 розглянув доцент кафедри політології та міжнародних відносин Університету імені Альфреда Нобеля, кандидат політичних наук Руслан Максимович Ключник.
Професор кафедри філософії та соціології Українського державного університету залізничного транспорту (м.Харків), доктор філософських наук, професор Іван Дмитрович Загрійчук зосередився на розкритті евристичної ролі філософії в опануванні фахових знань та навичок.
Доцентка кафедри культурології Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, (м. Харків), кандидатка мистецтвознавства, доценка Ольга Віталіївна Уманець співвіднесла освітньо-наукову-проблематику сьогодення із парадигмальними вимірами сучасної культури.
Наукова розвідка доцента кафедри філософії та українознавства Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, кандидата історичних наук, доцента Спартака Шалвовича Айтова була присвячена аналізу соціокультурних процесів у світлі формування «мікроісторичного» етапу історичної антропології як сучасної філософії історії.
Викладач вищої категорії кафедри (науково-методичної комісії) психолого-педагогічних дисциплін Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка, доктор педагогічних наук Віктор Соломонович Локшин визначив складнощі формування фахових компетентностей майбутніх педагогів професійного навчання в умовах тотальної діджиталізації суспільства.
Аспірантка кафедри історії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Марина Юріївна Тарасюк охарактеризувала особливості мета-опису історії повсякденності у європейській та американській історіографії.
Професор кафедри міжнародних відносин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, доктор політичних наук, професор Олександр Юрійович Висоцький окреслив проблемне поле розуміння легітимності у міжнародному праві.
Після завершення пленарного засідання розпочалась робота секцій.
Євлогій, архієпископ Новомосковський взяв участь у засіданні секції «Актуальні проблеми філософської рецепції», представивши англомовну доповідь на тему: «The Renaissance Movement ad Fontes: Humanistic Ways of Rationalizing the Ultimate Communicative Experience».
У цій же секції свою доповідь на тему: «Дороговкази богословсько-філософської думки Києво-Могилянської Академії: розум і віра у християнському вченні» представив секретар Управління Дніпропетровської єпархії УПЦ протоієрей Микола Ничипорук, магістр релігієзнавства.
За підсумками роботи ІІІ Міжнародної наукової конференції “Освіта і наука у мінливому світі: проблеми та перспективи розвитку” буде опубліковано збірник її матеріалів, що міститиме статті з основними положеннями доповідей усіх науковців – учасників цього зібрання.
Інформаційний відділ Дніпропетровської єпархії УПЦ
