Домой Новости епархии Доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Архієпископ Новомосковський Євлогій взяв участь...

Доцент Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара Архієпископ Новомосковський Євлогій взяв участь у Міжнародній науковій конференції «Безпека в сучасному світі»

27 вересня 2019 року, в день великого двунадесятого свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, вікарій Дніпропетровської єпархії УПЦ Архієпископ Новомосковський Євлогій очолив Божественну Літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Новомосковськ, а після завершення богослужіння прибув у головний корпус Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, щоб взяти участь в урочистому відкритті і роботі Міжнародної наукової конференції «Безпека в сучасному світі». Ініційований ДНУ, щоб визначити проблеми безпечного існування, ключові для сучасності, і спрямувати пошук шляхів їх вирішення, цей форум науковців проходив під егідою Міністерства освіти і науки України й ознаменував новий вектор розвитку конструктивного діалогу українських та іноземних учених навколо викликів сьогодення щодо безпечності і небезпек людської життєдіяльності. Разом із Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара співорганізаторами конференції стали: Близькосхідний технічний університет (Туреччина), Венеціанський Університет Ка-Фоскарі (Італія), Інститут філософії Національної Академії Наук України і Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. До програми наукового зібрання увійшли 200 доповідей українською, російською й англійською мовами, які були представлені 265 діячами науково-освітньої сфери з України, Росії, Польщі, Азербайджану, Туреччини й Італії.

Пленарне засідання відкрив голова оргкомітету конференції, проректор ДНУ з наукової роботи, доктор хімічних наук, профессор Оковитий Сергій Іванович. У своєму вітальному слові учасникам і гостям наукового форуму він акцентував актуальність його проблематики і наголосив на сформованості платформи для її розробки у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, де безпека як визначальний фактор співіснування особистостей і спільнот в умовах глобалізації становить один із пріоритетів науково-дослідницької роботи.

Усіх, хто вирішив взяти участь у визначенні кола актуальних проблем безпечного існування та долучитися до їх обговорення в рамках конференції, привітав і заступник голови оргкомітету, декан факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ, доктор філософських наук, профессор Токовенко Олександр Сергійович. Він підкреслив, що ініціатива цього наукового зібрання сформувалась у соціально-гуманітарному осередку освітньо-наукової діяльності Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Тож саме завдяки діапазону наукової думки, який виявився у дослідженнях науково-педагогічних працівників ДНУ, здійснених у сферах історії філософії та соціальної філософії, а також соціології, політології, міжнародних відносин і релігієзнавства, був визначений спектр розгляду безпечності і небезпек, покладений в основу концепції форуму. Відтак він охопив виміри безпеки, що є важливими для обгрунтування ефективних стратегій її забезпечення в сучасному світі, – політичний, інформаційний, історичний, філософський, гуманітарний, соціальний, правовий і державно-управлінський.

До виступу на пленарному засіданні був запрошений і Архієпископ Новомосковський Євлогій, кандидат богослов’я, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Він поздоровив організаторів, учасників і гостей конференції із подією віднайдення Святого Животворящого Хреста Спасителя, святкування якої щороку нагадує нам про раціонально не осяжну таємницю порятунку Богом людства, передав усім присутнім благословення Його Високопреосвященства Митрополита Дніпропетровського і Павлоградського Іринея, почесного доктора ДНУ, і побажав плідного наукового спілкування.

Після привітання владика Євлогій виступив із доповіддю на тему: ««Подолання небезпеки нерозуміння на шляху нововідкриття перспективи спасіння: передання Слова Божого людськими мовами у постсекулярному просторі самовизначення особистості». Він відзначив: «На переході рубікону між другим і третім тисячоліттями від Різдва Христового для посттрадиціоналістської свідомості стає очевидною недостатність ресурсу раціонального пізнання, секуляристично відстороненого від граничної комунікативної ситуації – звернення людини до Бога, для її особистісного саморозкриття.» На думку Архієпископа Євлогія, хибна впевненість у безмежності потенціалу людського розуму, що формується і зростає при його секуляристичному відстороненні від Першоджерела духовності, так чи інакше виявляється в Новий і Новітній часи на антропоцентрично орієнтованих лініях філософії і гуманітаристики, а найбільшої виразності набуває на векторах теорії перекладу, які прокладаються у зухвалих, але марних спробах визначити шлях досягнення безумовно-доконечної мети його практики – багатомовного висловлення Богоодкровенної істини – на хиткому фундаменті антропоцентризму, де виникає спокуса шукати критерії відповідності перекладених текстів Біблії оригіналу поза Надприродним Одкровенням. Означена в такий спосіб межа секуляризації світобачення доводить «від зворотного»: щоб наблизити філософську і гуманітарно-наукову рефлексію сьогодення до розуміння теоцентричності міжособистісної комунікації, необхідно, передусім, розкрити, на горизонтах теоретизування щодо перекладацької діяльності, подовжених у сучасність, синергетичний – заданий поєднанням зусиль самої людини і Божої допомоги – характер перекладання Богодухновенної Книги, теоретично встановлений у І ст. н.е. Філоном Олександрійським при зверненні до Септуагінти і практично стверджений усією історією перекладів Священного Писання.

На пленарному засіданні конференції також представили свої доповіді:

Кострюков Сергій Володимирович, доктор філософських наук, доцент, доцент кафедри цивільного, господарського та екологічного права Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», — на тему: «Конституційне визначення поняття «національна безпека»;

Іванський Роман Дмитрович, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Дніпровського гуманітарного університету, і Хмель-Дунай Галина Миколаївна, кандидат біологічних доцент, доцент цієї ж кафедри ДГУ, — на тему: «Сучасна освіта — складова національної безпеки України»;

Суїма Ірина Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, — на тему: «Особливості інтерпретації та перекладу англомовної військової термінології українською мовою»;

Лазуренко Валентин Миколайович, проректор з гуманітарно-виховних питань, професор кафедри історії України та суспільних дисциплін Черкаського державного технологічного університету, доктор історичних наук, професор, — на тему: «Створення Пантеону пам’яті великого державотворця України Богдана Хмельницького: безпековий аспект»;

Лавренко Валерія Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, — на тему: «Образи ворога у перші дні Великої війни на сторінках катеринославської газети «Русская Правда»»;

Панафідін Ігор Олексійович, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри всесвітньої історії Криворізького державного педагогічного університету, — на тему: «Теорія «справедливої війни» у Давній Спарті»;

Айтов Спартак Шалвович, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та соціології Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. ак. В.Лазаряна, — на тему: «Глобальні соціокультурні протиріччя і безпека сучасного суспільства»;

Нєгіна Влада Русланівна, аспірантка кафедри політології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, — на тему: «Російсько-іранське співробітництво у Сирії»;

Литвиненко Юлія Вікторівна, керівник громадської організації «Наш час», — на тему: «Психологические аспекты человека в условиях современного кризиса»;

Висоцький Олександр Юрійович, доктор політичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, — на тему: «Небезпека пропагандистських технологій на основі когнітивних спотворень».

Ще одну свою доповідь — на тему: “Making the Safe Space for a Personality: Preconditions for the Rise of Post-Secular Thought” — владика Євлогій представив на засіданні секції “Філософія безпеки”. В її роботі також взяли участь секретар Управління Дніпропетровської єпархії УПЦ протоієрей Микола Ничипорук, магістр релігієзнавства, — з доповіддю на тему: “Гносеологічні проблеми у філософській думці Києво-Могилянської академії”, та Ганна Антонюк, послушниця Свято-Тихвінського жіного монастиря Дніпропетровської єпархії УПЦ, студентка магістратури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара за спеціальністю “Релігієзнавство”, — з доповіддю на тему: “Від томістського концепту досконалості буття до картезіанської ідеї Безкінечного: небезпека раціоналізації духовного досвіду”.