Доповідь директора СЗШ №15 м. Новомосковск Олени Кабашной на обласному семінарі «Становлення морально-духовної особи в умовах відкритого виховного простору міста»
«Немає жодного вищого мистецтва, ніж мистецтво виховання»
Св. Іоанн Златоуст
Св. Іоанн Златоуст
«Хто думає на рік наперед, той сіє жито;
хто – на 10 років, той садить сад;
хто – на 100 років і більше, той виховує молоде покоління»
Віктор Ющенко
«Помилки лікарів не виправляють – їх закопують у землю, а помилки педагогів носять упродовж цілого життя у собі»
Народний вислів
«Ніхто не може дати того, що сам не має»
Філософська засада
Шановні учасники семінару!!!
Щиро вітаємо Вас в стінах нашої школи і запрошуємо до плідної співпраці.
Стратегія сучасної освіти в Україні виходить з положень Конвенції ООН про права дитини, Декларації прав дитини, де зазначається, що дитині “має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості і сприятливі умови, які давали б їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно…”
Саме тому сьогодні, коли дефіцит духовної культури усвідомлюється як одна з головних перешкод на шляху оновлення суспільства (60 % сьогоднішніх економічних проблем – це моральні проблеми), морально-етичний розвиток особистості виступає одним із найактуальніших завдань сучасної школи.
Вже не викликає сумніву необхідність гуманітаризації, гуманізації освіти в цілому. Школа має зробити рішучий поворот до формування високоморальної особистості, індивідуальності учня. Необхідно оновлювати зміст освіти шляхом перенесення основного акценту на конкретну людину, використовуючи духовні цінності.
В цьому аспекті доречно звернутися до визначення терміну «виховання». Так, в українській мові він говорить про те, що спочатку дитину слід ховати, берегти, застерігати від зла, лиха і йому запобігати, а потім випровадити на самостійну дорогу життя.
В англійській мові термін «education» означає «освіта і виховання»; у латинській мові «educare» означає «вести і провадити далі, даючи добрий приклад»; у французькій мові термін «eduquer» означає «виховувати», «формувати через виховання», «виховувати волю», «обробляти», «формувати», «привчати». У російській мові термін «воспитание» означає вигодувати, тобто дати своєчасно відповідну поживу, вигодувати дитину.
Отже, всі ці визначення є домінуючими аспектами особистісно зорієнтованої освіти, педагогічної співпраці, компетентісного підходу щодо формування майбутнього нашої держави.
Процес виховання підростаючого покоління сьогодні забезпечують три інститути: сім’я, школа й Церква. Сім’я здійснює індивідуальне виховання, Церква – моральне і релігійне виховання, а школа, – національне й громадське виховання.
В цьому контексті розв’язання проблеми виховання духовних цінностей особистості школяра неможливе без впровадження в життя історичного набутку минулого, відновлення втраченого зв’язку наукового знання з моральними цінностями, з багатим досвідом християнського світу. Завтрашнє майбутнє повинно добре знати свої національні коріння, ґрунтовно розумітися на етичних цінностях української та світової культур, засадах теології, формувати в собі високі риси патріота.
Держава, школа повинні бути зацікавлені в тому, щоб діти не були іноземцями в своїй державі. Саме тому, у Конституції України сказано: «… враховуючи глибоку духовно-моральну кризу в нашій державі, національна школа покликана забезпечити наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу провідним змістом, який би допоміг педагогам виховати високодуховну й високоморальну особистість…»(ст. 53). Отже, здійснюючи навчально-виховний процес, ми намагаємося розглядати історію християнського мистецтва та архітектури, нагадувати нашим дітям, що запорізькі козаки захищали не просто свою землю, свій народ, але й свою віру. Ми відкриваємо учням, що цвіт і гордість українського народу — митрополити Іларіон, Петро Могила і Дмитро Туптало (Ростовський), Тарас Шевченко і Григорій Сковорода, Костянтин Ушинський і Микола Пирогов, Іван Котляревський і Микола Гоголь — були високо духовними людьми.
У духовно-освітній спадщині нашого народу перлинами сяють: «Повчання Володимира Мономаха дітям», «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, творчість Петра Могили та П. Юркевича, спадщина Києво-Могилянської академії, народна педагогіка К. Ушинського, С. Русової та інших. Сьогодні час освіти, яка полягає лише у пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе, свого «я», своїх прагнень і можливостей для самовизначення та кращої реалізації своїх сил — нове гідне гуманізму завдання освіти — і навчання і виховання.
Тому необхідно, щоб система цінностей сучасного молодого покоління спиралась на такий світогляд, в основі якого були б духовні й моральні орієнтири.
Духовно-моральне виховання у школі розглядається як складова частина національного виховання в цілому, тому що духовність породжує шляхетність, допомагає людині стати людиною, а нації – нацією. Крім того, воно є альтернативою до соціуму, який оточує нашу дитину. Інформація, яку отримує молодь від мас-медіа, телебачення, сучасної літератури, штовхає її до насильницьких, агресивних методів вирішення своїх проблем. Отже, сучасна особистість повинна зрозуміти значення моральних християнських традицій для формування власного світогляду, бо традиція – це не просто формальне повторення того, що стверджувалося в минулому, а нове переживання вічних християнських моральних чеснот в сучасному.
Щиро вітаємо Вас в стінах нашої школи і запрошуємо до плідної співпраці.
Стратегія сучасної освіти в Україні виходить з положень Конвенції ООН про права дитини, Декларації прав дитини, де зазначається, що дитині “має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості і сприятливі умови, які давали б їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно…”
Саме тому сьогодні, коли дефіцит духовної культури усвідомлюється як одна з головних перешкод на шляху оновлення суспільства (60 % сьогоднішніх економічних проблем – це моральні проблеми), морально-етичний розвиток особистості виступає одним із найактуальніших завдань сучасної школи.
Вже не викликає сумніву необхідність гуманітаризації, гуманізації освіти в цілому. Школа має зробити рішучий поворот до формування високоморальної особистості, індивідуальності учня. Необхідно оновлювати зміст освіти шляхом перенесення основного акценту на конкретну людину, використовуючи духовні цінності.
В цьому аспекті доречно звернутися до визначення терміну «виховання». Так, в українській мові він говорить про те, що спочатку дитину слід ховати, берегти, застерігати від зла, лиха і йому запобігати, а потім випровадити на самостійну дорогу життя.
В англійській мові термін «education» означає «освіта і виховання»; у латинській мові «educare» означає «вести і провадити далі, даючи добрий приклад»; у французькій мові термін «eduquer» означає «виховувати», «формувати через виховання», «виховувати волю», «обробляти», «формувати», «привчати». У російській мові термін «воспитание» означає вигодувати, тобто дати своєчасно відповідну поживу, вигодувати дитину.
Отже, всі ці визначення є домінуючими аспектами особистісно зорієнтованої освіти, педагогічної співпраці, компетентісного підходу щодо формування майбутнього нашої держави.
Процес виховання підростаючого покоління сьогодні забезпечують три інститути: сім’я, школа й Церква. Сім’я здійснює індивідуальне виховання, Церква – моральне і релігійне виховання, а школа, – національне й громадське виховання.
В цьому контексті розв’язання проблеми виховання духовних цінностей особистості школяра неможливе без впровадження в життя історичного набутку минулого, відновлення втраченого зв’язку наукового знання з моральними цінностями, з багатим досвідом християнського світу. Завтрашнє майбутнє повинно добре знати свої національні коріння, ґрунтовно розумітися на етичних цінностях української та світової культур, засадах теології, формувати в собі високі риси патріота.
Держава, школа повинні бути зацікавлені в тому, щоб діти не були іноземцями в своїй державі. Саме тому, у Конституції України сказано: «… враховуючи глибоку духовно-моральну кризу в нашій державі, національна школа покликана забезпечити наповнення всіх ланок навчально-виховного процесу провідним змістом, який би допоміг педагогам виховати високодуховну й високоморальну особистість…»(ст. 53). Отже, здійснюючи навчально-виховний процес, ми намагаємося розглядати історію християнського мистецтва та архітектури, нагадувати нашим дітям, що запорізькі козаки захищали не просто свою землю, свій народ, але й свою віру. Ми відкриваємо учням, що цвіт і гордість українського народу — митрополити Іларіон, Петро Могила і Дмитро Туптало (Ростовський), Тарас Шевченко і Григорій Сковорода, Костянтин Ушинський і Микола Пирогов, Іван Котляревський і Микола Гоголь — були високо духовними людьми.
У духовно-освітній спадщині нашого народу перлинами сяють: «Повчання Володимира Мономаха дітям», «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, творчість Петра Могили та П. Юркевича, спадщина Києво-Могилянської академії, народна педагогіка К. Ушинського, С. Русової та інших. Сьогодні час освіти, яка полягає лише у пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе, свого «я», своїх прагнень і можливостей для самовизначення та кращої реалізації своїх сил — нове гідне гуманізму завдання освіти — і навчання і виховання.
Тому необхідно, щоб система цінностей сучасного молодого покоління спиралась на такий світогляд, в основі якого були б духовні й моральні орієнтири.
Духовно-моральне виховання у школі розглядається як складова частина національного виховання в цілому, тому що духовність породжує шляхетність, допомагає людині стати людиною, а нації – нацією. Крім того, воно є альтернативою до соціуму, який оточує нашу дитину. Інформація, яку отримує молодь від мас-медіа, телебачення, сучасної літератури, штовхає її до насильницьких, агресивних методів вирішення своїх проблем. Отже, сучасна особистість повинна зрозуміти значення моральних християнських традицій для формування власного світогляду, бо традиція – це не просто формальне повторення того, що стверджувалося в минулому, а нове переживання вічних християнських моральних чеснот в сучасному.
Голова Верховної Ради України, академік Національної академії наук України В.М. Литвин у статті «Свято перемоги життя» вірно зазначив: «Духовність — це піднесення особистості над біологічним існуванням, її ціннісне звеличення. В той же час це забезпечення моральності суспільства, його здорового розвитку…» (Голос України, 2004, 10 квітня, ст. 2).
І цій благородній справі присвячена діяльність нашого педагогічного колективу, яка полягає у
І цій благородній справі присвячена діяльність нашого педагогічного колективу, яка полягає у
Інтеграції ідей одвічних цінностей в систему освітніх галузей. Системі взаємовідносин вчитель – учень. Тісній співпраці з батьками. Соціально – психологічному супроводі навчально-виховного процесу. Створенні середовища, сприятливого для розвитку дитини. Впровадженні курсів морально-етичного спрямування.
Такий підхід дає нам можливість реалізовувати принципи духовно-морального виховання особистості
Ненасилля. Своєчастність. Єдність педагогічних впливів. Особистісна зорієнтованість. Повага людської гідності. Відповідальність. Любов.
Досвід роботи нашого педагогічного колективу щодо вивчення курсів духовно-морального спрямування засвідчує важливість та їх великий вплив на розвиток духовності, формування християнського світогляду, що унеможливлює прояви негативних явищ серед учнів.
Тісно співпрацюючи з батьками, отримуючи підтримку настоятеля Храму Сорока Святих отця Андрія, ми забезпечуємо формування християнського світогляду школярів, християнських чеснот, чуттєвої, розумової, діяльнісної сфери особистості.
У школі зараз факультативний курс «Основи християнської етики» вивчають 85 учнів 1-4 класів, 35 учнів 7-8 класів, 28 учнів 10-11 класів (за бажанням батьків). У 5-6 класах відпрацьовано комплексну програму, де вдало і доцільно поєднується курс «Етики», рекомендований для вивчення Міністерством освіти і науки України, і курс «Основи християнської етики». За такою програмою зацікавлено працюють 70 учнів школи. Таким чином, школярі вивчають основи християнської віри, замислюються над складними питаннями власного життя, формуючи свій характер, прагнуть і знаходять ідеал для наслідування у християнській вірі.
Досвід роботи з питань викладання курсів морально-духовного спрямування презентувався нами на обласному та Всеукраїнському рівнях.
Зокрема, на обласних нарадах керівників методичних об’єднань вчителів «Етики та Основ християнської етики», Всеукраїнських філософсько-богословських читаннях адміністрація школи презентувала досвід роботи педагогічного колективу з питань «Використання інноваційних технологій при викладанні етики та курсів морально-духовного спрямування». Заслуговують на увагу дослідницькі роботи учнів щодо вивчення історії Свято-Троїцького Собору до його 230-річчя, Свято-Миколаївського чоловічого Пустельного монастиря. Ці наробки успішно презентувалися на обласній дитячій виставці «Перлини Дніпропетровщини» у 2008 році.
Формуванню національної самосвідомості, духовного світу особистості, її морально-естетичному розвитку сприяє робота фольклорного гурту «Горлиця» під керівництвом Ольги Гаєвої. На своїх заняттях учні не лише вивчають різноманітність фольклорних творів, досконалу, відшліфовану віками поетику, своєрідні стилістичні й композиційні прийоми, а й глибше пізнають свої традиції, історію та культуру.
Саме тому, учасник гурту є улюбленцями мешканців Новомосковська. Без них не обходиться жодне свято: чи то міського масштабу, чи то шкільного, чи, взагалі, свята на мікрорайоні. А у грудні 2008 року фольклорний гурт «Горлиця» посів ІІ почесне місце на обласному дитячому фольклорному фестивалі «Дніпровий зорепад», отримавши диплом за майстерне та сценічне втілення канонічної Різдвяної обрядодії. Цікавим та змістовним був виступ гурту на огляді дитячої та юнацької творчості «Моє Придніпров’я» в Палаці металургів. «Дзвони Великодня» не залишили жодного присутнього в глядацькій залі.
Тісно співпрацюючи з батьками, отримуючи підтримку настоятеля Храму Сорока Святих отця Андрія, ми забезпечуємо формування християнського світогляду школярів, християнських чеснот, чуттєвої, розумової, діяльнісної сфери особистості.
У школі зараз факультативний курс «Основи християнської етики» вивчають 85 учнів 1-4 класів, 35 учнів 7-8 класів, 28 учнів 10-11 класів (за бажанням батьків). У 5-6 класах відпрацьовано комплексну програму, де вдало і доцільно поєднується курс «Етики», рекомендований для вивчення Міністерством освіти і науки України, і курс «Основи християнської етики». За такою програмою зацікавлено працюють 70 учнів школи. Таким чином, школярі вивчають основи християнської віри, замислюються над складними питаннями власного життя, формуючи свій характер, прагнуть і знаходять ідеал для наслідування у християнській вірі.
Досвід роботи з питань викладання курсів морально-духовного спрямування презентувався нами на обласному та Всеукраїнському рівнях.
Зокрема, на обласних нарадах керівників методичних об’єднань вчителів «Етики та Основ християнської етики», Всеукраїнських філософсько-богословських читаннях адміністрація школи презентувала досвід роботи педагогічного колективу з питань «Використання інноваційних технологій при викладанні етики та курсів морально-духовного спрямування». Заслуговують на увагу дослідницькі роботи учнів щодо вивчення історії Свято-Троїцького Собору до його 230-річчя, Свято-Миколаївського чоловічого Пустельного монастиря. Ці наробки успішно презентувалися на обласній дитячій виставці «Перлини Дніпропетровщини» у 2008 році.
Формуванню національної самосвідомості, духовного світу особистості, її морально-естетичному розвитку сприяє робота фольклорного гурту «Горлиця» під керівництвом Ольги Гаєвої. На своїх заняттях учні не лише вивчають різноманітність фольклорних творів, досконалу, відшліфовану віками поетику, своєрідні стилістичні й композиційні прийоми, а й глибше пізнають свої традиції, історію та культуру.
Саме тому, учасник гурту є улюбленцями мешканців Новомосковська. Без них не обходиться жодне свято: чи то міського масштабу, чи то шкільного, чи, взагалі, свята на мікрорайоні. А у грудні 2008 року фольклорний гурт «Горлиця» посів ІІ почесне місце на обласному дитячому фольклорному фестивалі «Дніпровий зорепад», отримавши диплом за майстерне та сценічне втілення канонічної Різдвяної обрядодії. Цікавим та змістовним був виступ гурту на огляді дитячої та юнацької творчості «Моє Придніпров’я» в Палаці металургів. «Дзвони Великодня» не залишили жодного присутнього в глядацькій залі.
КОНЦЕПЦІЯ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ В ШКОЛІ
— пошук і ствердження в масовій свідомості загальних начал між істинами науки і одвічними цінностями
— формування у молодого покоління духовно – моральних ідеалів добра, свободи, істини, любові, справедливості, краси
— інтеграція положень факультативного курсу “ Основи християнської етики” при викладанні предметів начального плану
— широке використання в навчальних закладах варіативних духовно – моральних курсів та факультативів
— вдосконалення викладання “Основ християнської етики” в контексті історії вітчизняної та світової культур
А закінчити свій виступ я би хотіла такими словами:
Час розкидати каміння – час збирати.
І що посієш, те й пожнеш невдовзі.
Бо має все те здатність проростати,
Що ти посієш на земній дорозі.
Посієш вітер, а прилине буря
З громами, градом, шквалом блискавиці.
Посієш сварку, а дозріє бійка.
Посієш докір – будеш сльози лити.
Ті урожаї йдуть услід за нами.
Пильнуй, яке насіння впало в землю,
Бо, як позаду тебе впаде жадність, –
Пожнеш неспокій, старість невеселу.
Пускай по водах хліб твій, бо по часі
Повернеться до тебе він з достатком.
І не ховай у скриню Божу частку,
Чужих грошей не смій собі тримати.
Посій мовчання, – перемир’я у Бозі.
А співчуття посієш, то до тебе
Прилине милосердя у дорозі.
Посій любов – і проросте пошана,
На ніжне слово обізветься ласка.
Посій добро – і зарубцюють рани,
Слова і руки відведуть напасті.
Учусь я сіять: сію і жнивую,
І часто плачу від своїх обжинків.
Слова посію, а тоді жалкую,
Діла посію – пожинаю вчинки.
Дай, Боже, сіять з мудрістю святою,
Щоб сльози на жнивах своїх не лити,
Щоб часті пожинати нагороди,
Щоб в мирі, злагоді й любові
Усе своє земне життя прожити!
