19 травня 2021 року об 11 годині ранку у віртуальному просторі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти відбулося зібрання галузевих експертів-богословів, що було присвячене розгляду поточних справ акредитаційного процесу у богословській науково-освітній сфері – комплексної перевірки освітніх програм, розроблених і запроваджених українськими закладами вищої освіти як моделі підготовки зі спеціальності «Богослов’я», з метою встановлення ступеня відповідності і їх структури та змісту, і їх реалізації внормованим законодавством України – для всіх галузей знань – критеріям оцінювання якісного рівня проектування та здійснення освітньої діяльності, які забезпечують визначення підстав і надання її суб’єктам права видавати дипломи про вищу освіту державного зразка, і підтвердження цієї діяльнісної прерогативи.
Учасником засідання став і вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви архієпископ Новомосковський Євлогій, обраний до першого складу Галузевої ради з галузі знань «Богослов’я» як науково-педагогічний працівник – доцент кафедри філософії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара із дипломом кандидата наук із богослов’я, виданим Київською Духовною Академією і визнаним Міністерством освіти і науки України та дотриманням у повному обсязі кваліфікаційних вимог, передбачених чинними Ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності.
Порядок денний був визначений аналізом проблемних осередків у богословській науково-освітній сфері Української держави, що виявилися у ході проведення акредитації тих освітніх програм підготовки бакалаврів-богословів, щодо яких заклади вищої освіти України – їх розробники і запроваджувачі заявили про намір пройти цю процедуру у 2020/2021 навчальному році.
У своїй доповіді, присвяченій висвітленню поточної ситуації акредитаційної експертизи, владика Євлогій наголосив: щоб відповідати ключовому запиту сьогодення – зміцненню суспільного миру шляхом консолідації соціальних спільнот навколо одвічних цінностей, сучасна науково-освітня платформа спеціальності «Богослов’я» повинна забезпечити формування пізнавальних і комунікативних здатностей, необхідних для пояснення Богоодкровенної істини у спосіб, досяжний для постсекулярної свідомості, наснаженої нововідкриттям граничності спілкування – звернення людини до Бога – як головної передумови особистісного самовизначення. Щоб реалізовувати встановлений освітній імператив у кожному циклі навчання богословів, необхідно, на думку доповідача, послідовно виконувати низку умов.
По-перше, це – збереження системного характеру богословської освіти, що грунтується, передусім, на вивченні Священного Писання і Священного Передання та традиційних навчальних дисциплін, які розкривають шляхи богопізнання і богоспілкування, – «Догматичного богослов’я», «Літургійного богослов’я», «Патристики і патрології», «Пастирського богослов’я», «Морального богослов’я».
По-друге, це – розробка і запровадження новітніх методик інтегративного характеру, що покликані сформувати готовність тих, хто здобуває спеціальність «Богослов’я», до реалізації її багатогранного діяльнісного спектру, який охоплює і богослужбовий, і освітній, і дослідницький, і експертний, і соціально-комунікативний аспекти.
По-третє, це – обґрунтування і дотримання структурно-логічної схеми викладання і навчання, що забезпечує наскрізний характер вироблення загальних і фахових компетентностей, без загрозливого для академічної доброчесності скорочення навчального терміну для здобувачів богословської освіти за освітнім ступенем бакалавра, які вступили на основі диплома молодшого спеціаліста або молодшого бакалавра за іншою спеціальністю.
Колеги владики Євлогія по Галузевій раді з галузі знань «Богослов’я» одностайно схвалили всі його пропозиції.
Інформаційний відділ Дніпропетровської єпархії УПЦ
