2 травня 2022 року о 12-тій годині дня на Запорізькому цвинтарі обласного центру Дніпропетровщини біля місця, де похований Поляков Микола Вікторович (1946 — 2020) — видатний український науковець та освітянин, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки, повний кавалер ордена «За заслуги», Почесний громадянин міста Дніпра, ректор Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара у період із 1998 до 2020 рр., зібралися представники академічної спільноти, друзі та родина спочилого, щоб у післядень 76-річчя від дня його народження урочисто відкрити монумент, створений на честь багаторічного керманича академічного осердя Придніпров’я відомим дніпровським скульптором, народним художником України, членом Національної спілки художників України Володимиром Павловичем Небоженком.
Увіковічений у граніті талантом митця — вірного друга, образ непересічної особистості інтелектуала й організатора у сфері науки та освіти розкрився у різнобарв’ї незабутніх особистих спогадів про Миколу Вікторовича і сподівань щодо продовження справи його життя в університетському сьогоденні, якими поділилися з усіма учасниками урочистої церемонії його донька Тетяна Миколаївна Шевченко, професорка, завідувачка університетської кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії та дружина Тамара Олексіївна, заслужена журналістка України, доцентка факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ. Нинішній ректор Дніпровського національного університету Сергій Іванович Оковитий акцентував значущість внеску свого видатного попередника і наставника в науково-освітній управлінській діяльності в “осучаснення нашої Alma mater на межі століть”.
До членів родини, науково-викладацького колективу, співробітників університету і всіх, хто зібрався, щоб вшанувати память Миколи Вікторовича Полякова, звернувся зі словом Евлогій, архієпископ Новомосковський, вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви. Він наголосив, що пам’ятає спочилого ректора ДНУ як людину із благородними властивостями душі, широким серцем і світлим розумом — якостями, які виявлялися у прагненні до постійного інтелектуального і духовного вдосконалення, служінні Богу і людям на ниві науки і освіти, ствердженні орієнтації на одвічні цінності та спрямованості на освітні й наукові інновації. Його Високопреосвященство наголосив, що особистісне саморозкриття Миколи Вікторовича виразилось у батьківській турботі про освітні та наукові досягнення і професійне становлення величезної кількості студентів, аспірантів і колег в період його роботи в провідному закладі вищої освіти України. Владика Євлогій зазначив, що відкриття пам’ятника Миколі Вікторовичу Полякову відбулося у світлий Пасхальний період напередодні Радониці, коли православний народ особливо молиться за тих, хто завершив шлях свого земного життя. Вікарний архієрей закликав в молитві згадати ім’я спочилого, відслужив літію й освятив монументальний барельєф на честь ректора ДНУ Миколи Полякова, встановлений біля його місця спокою.
Присутні урочисто поклали квіти до монумента із лаконічним написом, який точно й осяжно визначив основні життєві віхи:
“ПОЛЯКОВ НИКОЛАЙ ВИКТОРОВИЧ
РЕКТОР ДНУ 1998 — 2020
ПОЧЕТНЫЙ ГРАЖДАНИН ГОРОДА
ЧЛЕН-КОРРЕСПОНДЕНТ НАНУ».
Інформаційний відділ
Дніпропетровської єпархії УПЦ
