Дорогі брати і сестри! Шановні українці!
Сьогодні виповнюється два роки, відколи російська влада розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію нашої Батьківщини. Свідками і жертвами наслідків цього гріховного діяння є всі наші співвітчизники, до осель яких прийшла ця страшна війна, принісши величезне горе, сповнене сліз і страждань, жаху та відчаю, але найголовніше та найстрашніше — забираючи Богом дароване нам життя.
Проте всі ми показали всьому світові нашу мужність та відвагу у захисті рідної країни, явили свою народну єдність. З перших хвилин того страшного лютневого ранку дворічної давнини українці прийняли відповідальне і жертовне рішення захищати свою країну від підступного ворога, гідно відстоюючи право на вільне життя для своєї країни.
З великою пошаною ми дякуємо сьогодні всім військовослужбовцям Збройних Сил України! Подвиг кожного і кожної із них є неоціненним внеском у перемогу над ворогом. Від самого початку війни Українська Православна Церква благословляє своїх вірних на захист Батьківщини та закликає до особливої молитви за Україну, за всіх постраждалих від війни і, звичайно ж, за воїнів, адже саме вони, за словом святителя Іоанна Златоуста, є тим оплотом, який поставлений попереду задля охорони спокою тих, хто перебуває всередині.
Щодня ми чуємо новини про загиблих військовослужбовців та мирних жителів. Нехай ці гіркі звістки нізащо не стають для нас сухою констатацією фактів чи повсякденною статистикою військової епохи. Пам’ятаймо, що кожен загиблий воїн чи мирний житель — це безцінне життя в очах Бога. Молимося, щоб Господь упокоїв спочилих наших співвітчизників в небесних обителях, а серця їхніх близьких утішив Своєю Божественною благодаттю.
Сьогодні Українська Православна Церква ще раз свідчить та нагадує про свою любов до українського народу та землі, навіть якщо це багато хто воліє не помічати. Наша Церква словом і ділом, щоденними молитвами, працею, захистом країни, до чого докладають зусилля наші вірні, підтримує нашу державу і наш народ. Ми це робимо не для того, щоб комусь сподобатися чи щось комусь довести. Ми це робимо тому, що обов’язок захисту Батьківщини є одним з важливих принципів у житті християнина. Ми маємо бути гідними громадянами земного царства, щоб стати такими ж гідними громадянами й для Царства Небесного.
При цьому ми не маємо морального права мовчати і про ті негативні речі, які відбуваються сьогодні у внутрішньому житті нашої країни, а саме в релігійній її сфері, і шкодять державі. Вважаю, що саме життя свідчить про помилковість релігійної політики, яка велася до цих пір і була спрямована проти Української Православної Церкви. Розділення, міжконфесійна ворожнеча, сварки, конфлікти між близькими людьми і в суспільстві загалом, розчарування, зневіра і демотивація людей, матеріал для російської пропаганди — ось плоди цієї політики. Переконаний, що цю релігійну політику слід переглянути, адже нічого конструктивного і позитивного, окрім проблем для нашого народу як всередині країни, так і зовні, це не принесло.
Дорогі брати і сестри! Війна, на жаль, продовжується і, з людської точки зору, кінця їй поки що не видно. Тому в цей час, коли ми отримуємо жахливі звістки з фронту, нам слід згадати те, що два роки тому саме наша єдність, єдність всіх українців, дала силу вистояти, коли в світі майже ніхто, крім нас самих, не вірив, що наші Збройні Сили здатні дати відсіч російській армії. Сьогодні, як ніколи раніше, нам вкрай потрібна внутрішня солідаризація суспільства і усвідомлення того, що саме в єдності наша сила. Жах, який принесла нам війна, не зламає наше суспільство, якщо кожен із нас працюватиме на єдність і шукатиме шляхи для того, аби бути разом і не чинити нічого такого, що б цю єдність руйнувало. В цей складний період закликаю всіх нас бути єдиними у спільному прагненні до духовного, вільного і конструктивного майбутнього для нашої України. І нехай в цьому нам допомагає Господь!
+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
