СЛОВО
ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ОНУФРІЯ
ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
24 СЕРПНЯ 2023 РОКУ
Дорогі брати і сестри! Шановні українці!
Дорогі співвітчизники!
Всіх вас вітаю з 32-ю річницею Незалежності України!
В цей важкий період нашої історії, коли Російська Федерація звершує військовий напад на нашу Батьківщину – Україну, державна незалежність набула для нас особливого значення.
В Святому Письмі сказано, що Господь кожному народу на землі визначив межі для проживання (Діян. 17:26), дав землю у володіння і заповів не порушувати цих меж (Втор. 19:14). Відповідно і ми віримо, що наша земля, наша країна і її незалежність дані нам Промислом Божим. А тому гріх перед Богом чинять ті, хто напав на нашу країну і окупував нашу землю та продовжує вести цю агресивну та криваву війну. Правда Божа на нашій стороні і ми покликані захищати нашу землю і незалежність нашої країни.
Святий апостол Павло, коли говорить, що Бог визначив межі для проживання кожному народу, вказує далі й на безпосередню мету такого рішення Бога: «щоб вони шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас» (Діян. 17:26-27). Благочестиве життя згідно з заповідями Божими є запорукою тривалого і благого існування кожного народу на своїй землі. Кожен народ зберігається на сцені історії доти, поки він щиро вірить у Бога, молиться Йому і шукає Його заступництва. Святе Письмо свідчить, що «якщо не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; якщо не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа» (Пс. 126:1).
У зв’язку з цим викликають глибоку стурбованість події, які мали місце протягом останнього року та ще продовжуються в релігійному житті нашої країни. Захоплення наших храмів, шельмування та вигнання звідти наших віруючих, які є громадянами України, наклепи на Церкву, а інколи й відкриті прояви атеїзму та невір’я, які ми зокрема спостерігали у період Великого Посту біля Києво-Печерської Лаври не сприяють тому, щоб милість Божа залишалася на нашій багатостраждальній Україні. Коли одна частина нашого народу молиться, а інша блюзнірськи танцює навколо; коли одна частина нашого народу йде у храми для молитви, а інша виганяє їх звідти, опечатує та закриває храми – все це ознаки трагічного розділення, які шкодять духовній єдності народу, руйнують в народі відчуття консолідації навколо спільних цілей, а відповідно й шкодять незалежності нашої Держави. Не може бути повноцінної незалежності без внутрішньої єдності народу.
Борячись сьогодні за відновлення територіальної цілісності нашої країни, не можна одночасно руйнувати духовну цілісність нашого народу. Попри те, що ми як громадяни України є всі різними за конфесійною приналежністю, ми всі відчуваємо себе належними до нашого спільного українського дому. Ми разом радіємо спільним перемогам, і разом сумуємо від невдач, разом плачемо від спільного болю і трагедій війни.
А тому сьогодні закликаю всіх громадян України до усвідомлення спільності нашої долі, до відповідальності за нашу країну, до щоденної клопіткої праці кожного на своєму місці задля укріплення незалежності. І, напевне, найбільше, чого б мені хотілося побажати сьогодні всім нам в Україні, це того, щоб ми відчували біль один одного і обмивали та лікували рани один одного. Не лише рани тілесні, але особливо рани сердечні і душевні. Щоб ми своїми діями не ранили своїх ближніх, а служили їм, допомагали їм. Адже відчуття болю один одного, відчуття спільного болю зближуватиме нас, об’єднуватиме нас, робитиме нас сильними як народ і націю.
Нехай Боже благословення перебуває зі всіма нами!
Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни!
ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ
