7-го лютого 2024-го року, в день пам’яті святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського і священномученика Володимира, митрополита Київського, вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви архієпископ Новомосковський Євлогій звершив Божественну Літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Новомосковська у співслужінні штатних соборних кліриків.
Після прочитання Євангелія на Літургії вікарний архієрей виголосив проповідь, у якій підкреслив головні риси характеру особистості великого святителя й учителя Церкви Григорія Богослова, спираючись на творіння святого. Блискуче освічений Григорій очевидно не реалізував свій могутній науково-богословський потенціал як духовний письменник, про що він сам засвідчив у словах, адресованих його найближчому другу — святителю Василію Великому: «для мене найголовніше — бездіяльність». Проводячи життя, приховане від очей більшості, святитель Григорій надав перевагу духовній роботі. Тож повна цілеспрямованість до Христа, яка справедливо заполонила його душу, очікувано відволікла подвижника-вченого від всякого роду соціальних контактів і суєти. Виконуючи навіть церковні обов’язки, він, бувало, зволікав, запізнювався, проте демонстрував переконливе виправдання: «Можливо, перед Богом воно [запізнення] краще і дорогоцінніше, ніж квапливість інших» (Святитель Григорій Богослов. Слово на Пасху).
Владика Євлогій закликав вивчати патристичні твори для власної духовної користі та більш усвідомленого шанування святих.
Після виголошення подвійної (сугубої) єктенії архієпископ Євлогій прочитав молитви про мир в Україні.
Відразу ж після Літургії Високопреосвященніший настоятель прочитав молитву шанованим у той день святим і привітав причасників із прийняттям Святих Христових Таїн.
Інформаційний відділ
Дніпропетровської єпархії УПЦ
