1-го лютого 2024 року, о 10-тій годині ранку, архієпископ Новомосковський Євлогій, вікарій Дніпропетровської єпархії Української Православної Церкви, зі свого кабінету в Єпархіальному Управлінні увійшов у віртуальний простір Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, щоб в онлайн форматі долучитися до ХХІ Філологічних читань пам’яті Н.С.Шрейдер – загальнодержавного наукового форуму, що щорічно проводиться під егідою Міністерства освіти і науки України найстарішим класичним університетом Придніпров’я на вшанування засновниці університетської наукової школи літературознавців-«зарубіжників» – науково-дослідницького осередку, який відомий і в нашій країні, і за її межами фундаментальними розробками на теренах вивчення західноєвропейської та американської літератур у «великому часі культури» (М.М.Бахтін).
Цьогоріч співорганізаторами зібрання науковців, зосереджених на осмисленні історико-літературного процесу зарубіжних країн у багатовимірності його перебігу та рецепції, виступили Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Університет імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро) та Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, а гуманітарно-науковий діалог, наснажений у його проблемно-тематичному розмаїтті працями Ніни Самійлівни і дослідницькими перспективами, окресленими нею, набув тематичного акценту, покликаного привернути увагу до детальності вираження як ознаки і самого мистецтва слова, і його рефлексії – маніфестації співвіднесення принципів континуальності та дискретності, конструктивного для художньо-словесної образності та визначального, відповідно, і для її смислотворчого потенціалу, і для ресурсу її інтерпретацій.
Програма Всеукраїнської наукової конференції «Література в деталях: культурологічний аспект» передбачала дводенний період роботи, що сполучала найбільш ефективні – у світлі завдань сучасної гуманітаристики – форми дистанційної професійної комунікативної взаємодії, які забезпечили сприятливі умови презентації ключових положень та основних результатів досліджень за заявленими темами для всіх 110-ти учасників форуму – вчених із Києва, Дніпра, Житомира, Запоріжжя, Львова, Полтави, Чернівців, Сум і Кривого Рогу, а також тих українських науковців, хто через небезпеку виїхав із зон бойових дій і перебуває зараз за межами нашої держави – у Болгарії, Бразилії та Німеччині.
Першого дня відбулося пленарне засідання, що окреслило новітні горизонти рефлективної деталізації літературної творчості у їх співвіднесеності із класичними концепціями письменства, і працювали секції, на яких увиразнилися проблемні осередки, виявлені при прокладанні постнекласичних обріїв сприйняття та розуміння «деталей» художньої словесності, й означилися підходи до розкриття історико-культурних передумов встановлення цих інтерпретаційних видноколів та заданих ними перспектив смислотворення.
2 лютого 2024 року було організовано «круглий стіл» «Культурологічний модус літературознавчих досліджень», де розгорнулася наукова дискусія щодо умов, способів і виявів взаємовпливу літератури й інших сфер культури в історичних та трансісторичних вимірах.
Всеукраїнський статус Шрейдерівських читань черговий раз було підтверджено участю в їх ХХІ зібранні провідних українських літературознавців сучасності. Зокрема, на цьогорічній конференції виступили:
Михед Тетяна Василівна, д-р філол. наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – з доповіддю на тему: «Американський роман ХХІ століття: травматична рецепція катастрофи 9/11 – безпосередня реакція і довготривале відлуння»;
Жлуктенко Наталія Юріївна, канд. філол. наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – з доповіддю на тему: «Художня семантика просторових деталей в романі Кадзуо Ішігуро «Похований велетень»;
Михед Павло Володимирович, д-р філол. наук, професор, головний науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України – з доповіддю на тему: «Мотив летаргічного сну у творах Миколи Гоголя (матеріали до наукового коментаря)»;
Висоцька Наталія Олександрівна, д-р філол. наук, професор, професор кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету – з доповіддю на тему: «(Нео)міфологічна «свідомість» штучного інтелекту в технократичній дистопії Кадзуо Ішігуро»;
Гусєв Віктор Андрійович, д-р філол. наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – з доповіддю на тему: «Сприйняття романної творчості М. Уельбека українськими читачами»;
Потнiцева Тетяна Миколаївна, д-р філол. наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – з доповіддю на тему: «Біороман як феномен сучасної літератури»;
Пронкевич Олександр Вікторович, д-р філол. наук, професор, завідувач кафедри філології Українського Католицького Університету – з доповіддю на тему: «“Життя – це сон” Кальдерона в контексті російсько-української війни»;
Торкут Наталія Миколаївна, д-р філол. наук, професор, професор кафедри німецької філології, перекладу та світової літератури Запорізького національного університету, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних та слов’янських літератур Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України – з доповіддю на тему: «Моделювання колективної пам’яті про національного генія: стретфордський досвід коммеморації Вільяма Шекспіра»;
Криворучко Світлана Костянтинівна, д-р філол. наук, професор, завідувачка кафедри зарубіжної літератури та словʼянських мов імені професора Михайла Гетманця Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, міжнародний запрошений дослідник в Інституті Державного університету Центрального Заходу – UNICENTRO, Іраті, Парана, (Бразилія) – з доповіддю на тему: «Екофемінізм як інструментарій для інтерпретації літературних творів (Д. Ґ. Лоуренс «Згублена дівчина»)»;
Бандровська Ольга Трохимівна, д-р філол. наук, доцент, професор кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка – з доповіддю на тему: «Реалізм презентації: художня деталь у літературі»;
Гон Олександр Мойсейович, д-р філол. наук, доцент, професор кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка – з доповіддю на тему: «Інтермедіальні виміри «подієвої повноти» М. Бахтіна» (співавтор – Рожкова Марія Геннадіївна, канд. юридичних наук, доцент кафедри іноземних мов Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка);
Степанова Анна Аркадіївна, д-р філол. наук, професор, професор кафедри європейських і східних мов та перекладу Університету імені Альфреда Нобеля – – з доповіддю на тему: «Естетика візуалізації як відбиття травматичного досвіду історії: “Королева Марго” Александра Дюма та Патріса Шеро»;
Жужгіна-Аллахвердян Тамара Миколаївна, д-р філол. наук, професор, професор кафедри французької та іспанської мов Горлівського інституту іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету (Дніпро) – з доповіддю на тему: «Історично-тенденційний роман: правда факту і правда мистецтва»;
Лущій Світлана Іванівна, д-р філол. наук, ст. наук. співробітник, завідувач відділу зарубіжної україністики Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України – з доповіддю на тему: «Переосмислення ідей Ж.-П. Сартра у творах українських письменників».
Уже багато років запрошення на Філологічні читання пам’яті Н.С.Шрейдер отримує і Євлогій, архієпископ Новомосковський – кандидат богослов’я, кандидат філософських наук, магістр англійської філології, відомий в українських академічних колах як автор першого в Україні системного історико-філософського дослідження американського персоналізму – «метафізики особистості» та ініціатор міждисциплінарного вивчення її біблійного підгрунтя, сформованого завдяки зверненню її фундаторів – Б.П.Боуна, Дж.Х.Хоуісона та Дж. Ройса – до англомовних втілень настанови «передати Слово Боже людськими мовами» (Ю.А.Найда), передусім, – до перекладів Священного Писання, здійснених в Англії у добу Єлизавети І, – Женевської Біблії та Єпископської Біблії.
На Всеукраїнській науковій конференції «Література в деталях: культурологічний аспект» архієрей-академіст представив доповідь на тему: «Шляхи інтерпретації синергетичної моделі перекладу Священного Писання у Philosophia Christi Еразма Роттердамського», де були визначені методологічні орієнтири, основні етапи та первинні підсумки реконструкції ренесансної концептосфери теоретизування щодо багатомовного висловлення Передвічно-Істинного, що була заснована фундатором християнського гуманізму при долученні до античного абрису рефлексії Бого-людської синергії перекладання Богодухновенної Книги, який окреслився у трактаті Філона Олександрійського «Життя Моісея», створеному в І ст. після Різдва Христового.
Статтю владики Євлогія із викладом головних положень та висновків його наукової розвідки, представленої на форумі, включено у збірник матеріалів конференції, укладений за її підсумками.
Інформаційний відділ
Дніпропетровської єпархії УПЦ
